Мозаїка є одним з найбільш популярних та стильних рішень для облицювання стін у ванній кімнаті під час ремонту двокімнатної квартири або котеджу. Сучасна мозаїчна плитка має великий вибір різноманітних візерунків та широку палітру кольорів. У магазинах будматеріалів продаються як готові панно, так і окремі пластини із зібраних елементів, монтаж яких можна зробити самостійно.
Переваги та недоліки мозаїчної плитки
Основною перевагою мозаїки є можливість її використання у приміщеннях з підвищеним рівнем вологості. Крім того, даний матеріал має стійкість до температурних перепадів. Сучасні виробники випускають мозаїчну плитку різних форм та розмірів, що дозволяє підібрати варіант відповідно до дизайну інтер’єру.
Колір мозаїки не блякне з часом і відрізняється стійкістю, що також є безперечною перевагою. Даний матеріал надається широкими можливостями для декоративного оформлення, оскільки з його допомогою можна облицьовувати як вертикальні, так і горизонтальні поверхні. У разі потреби невеликі елементи можуть використовуватись у різних комбінаціях, дозволяючи складати оригінальні малюнки.
Основний недолік мозаїки полягає у високій вартості цього будматеріалу та копіткості монтажу. Власноручне оздоблення ванної кімнати мозаїчною плиткою вимагатиме багато часу і сил.
Стилі інтер’єру
Розглянемо найпопулярніші стильові рішення з використанням цього матеріалу:
- Для приміщень у класичному стилі підійдуть світлі тони. У цьому випадку допускається застосування панно та мармурової текстури.
- Кімнати з мінімалістичним інтер’єром найкраще оформляти скляною або залізною мозаїчною плиткою. Тут може переважати непомітний білий або металевий фон із вкрапленнями яскравих плям.
- Для ванної кімнати в стилі хай-тек оптимальним рішенням стане контраст темного і світлого кольорів. Плитка в таких приміщеннях добре поєднується з декоративним підсвічуванням та дзеркалами.
Види матеріалів
Вирізняють кілька видів мозаїки:
- Керамічна – відрізняється вогнетривкістю та простотою у догляді. Поверхні з кераміки можуть бути глянсовими чи матовими. Таке облицювання добре поєднується із звичайною плиткою і часто використовується для створення акцентів на конкретній зоні кімнати.
- Скляна – виготовляється шляхом плавлення та штампування скла. Для забезпечення стійкості матеріалу до механічних впливів та ударів отримані елементи піддаються випалу. Плитка даного типу має привабливий зовнішній вигляд і може укладатися як на стіни, так і на підлогу. В останньому випадку слід враховувати, що поверхня повинна мати антиковзні властивості.
- Кам’яна – для її виготовлення використовуються граніт або мармур. У процесі виробництва камінь полірується, шліфується та піддається додатковій технологічній обробці. При необхідності матеріал може бути зістарений штучним шляхом.
Способи укладання мозаїки
Мозаїчну плитку під час ремонту в квартирі в приватному будинку або квартирі можна укладати декількома способами:
- Базовий (сіткою) – даний метод є найпростішим чи найпоширенішим. У цьому випадку мозаїка розміщується паралельно до площини стіни. Для такого укладання найкраще підійде облицювання одного відтінку. Застосування різнокольорових елементів не рекомендується, оскільки вони відволікатимуть увагу від швів, що набувають форми сітки.
- Кутовий – передбачає монтаж мозаїчної плитки ромбами. Мозаїка приклеюється до стінової поверхні під певним нахилом, що становить 45 градусів. Це дозволяє візуально вирівняти стіни.
- Шаховий – використання цього методу схоже на базовий варіант. Основна відмінність полягає в забарвленні окремих елементів та розташування швів. При такому монтажі використовується мозаїка двох кольорів, які обов’язково повинні контрастувати між собою. Шахова укладання часто використовується при роботі з рельєфною плиткою, що має насічки. Чергування вертикальних і горизонтальних смуг створює цікаве та стильне облицювання.
- В розбіг – мозаїка укладається зі зміщенням на половину одного елемента. Ефект, що досягається при даному способі укладання, надає поверхні вигляду цегляної стіни.
Виділяють також модульну, рельєфну та паркетну технології монтажу мозаїчної плитки, але ці методи застосовуються набагато рідше. Затирання швів може виконуватися відразу після висихання клею. Для цього рекомендується використовувати склади на основі епоксидних смол, оскільки вони оберігають стики від шкідливих хімічних впливів та захищають їх від вологи.
